що Володіє унікальними природними і лікувальними властивостями акваторія Ськадовського району вже десятки років страждає від екологічного забруднення. Причина цьому - злив меліораційних вод з рисових полів в Джарілгацкий заливши.
Неефективне зрошування в Херсонській області вже давно стало головною екологічною проблемою регіону. Воно викликає підтоплення численних сіл Херсона, деградацію грунтів, забруднення морського побережжя і вимирання степової фауни. Склалася ситуація, коли аграрна область, без важкого промислового виробництва, є однією з найбільш забруднених. А ведення неефективної і екстенсивної діяльності в сільському господарстві не приносить достатніх засобів до обласного бюджету навіть на відшкодування екологічних втрат.
В Ськадовськом, Голопрістанськом і Каланчакськом районах, які займають причорноморське побережжя Херсона, вже десятки років ведеться вирощування рису. Технологія виробництва надзвичайно застаріла. По зрошувальних каналах води з рисових полів стікають прямо в акваторію. Разом з ними в морі попадаються пестициди і інші шкідливі речовини. При цьому, по розрахунками НАН України, від рекреаційної і оздоровчий-лікувальної області Ськадовській район може отримувати в 40 разів більше прибули чим від екстенсивного рисосіяння. У той же час вже нефункціонуючі очисні підприємства Ськадовська також періодично скидають відходи в морі.
Проблема посилюється тим, що вода в Джарілгацком затоці майже не оновлюється, і прісні стоки з пестицидами надовго затримується в акваторії. Це обумовлено специфічним розташуванням острова Джарілгач, який закриває північне побережжя затоки від виходу до відкритого моря.
Додаткова навантаження створює і міський порт, через який здійснюються вантажні перевезення. У 90-х роках там було відкрито поромне повідомлення з Туреччиною. Тому в мілководий Джарілгацкий затока регулярно входять кораблі з великою тоннажністю, які піднімають з дна затоки велику кількість мула з пестицидами.
Слід зазначити, що проблема забруднення побережжя водами з рисових полів не нова для Ськадовська. Починаючи з 1987 року неодноразово піднімалося питання про припинення рисосіяння в прибережній смузі. І це дало результати - колгоспи “Комсомольський”, “Молодіжний” і “Україна” відмовилися від рисосіяння, і більшість з 58 каналів припинили скидати свої води в морі.
Але повністю забруднення не припинилося. На запит Ськадовськой екологічної організації “Джарілгач” Національна академія наук зробила проби води, і в 89-90% цих проб було виявлено підвищене забруднення. На сьогодні викиди продовжують два господарства - “Інститут рисосіяння” і “Зірка Комунізму”. Причому їх виробнича діяльність залишається найбільш небезпечною, оскільки поля цих господарств знаходяться в 300-500 метрів від побережжя.
Інші статті
Сторінок: 1 2
0 Відгуків на “Екологічне лихо Ськадовського району”
Залишити відгук