Виробництво тонни товарного залізняку в шахтах Крівбасса супроводжується 4-5 тоннами відходів, а в атмосферу викидається 10-11 кг шкідливих речовин. В результаті підземної здобичі залізняку останніми роками відкачується 18-22 млн. м3 шахтних вод з мінералізацією 5-96 г/л при середньому показнику - 40 г/л. Окрім Кріворожья, справжніми зонами екологічного лиха Дніпропетровської області є Дніпродзержинськ і Жовті Води, де в 12 хвостохраніліщах накопичено більше 65 млн. т радіоактивних відходів.
На Дніпропетровщині 72% викидів в атмосферу шкідливих речовин проводять підприємства гірничо-металургійного комплексу, 18% - енергетики, 0,9% - будівельного комплексу. Об’єми скидань забруднених вод в області досягають майже 15% від загальноукраїнських. Таким чином, для регіону властиві всі види техногенного навантаження на навколишнє середовище: викиди в повітря, збільшення відходів, радіаційне забруднення, підтоплення і т.д.
За повідомленням керівника відділу охорони і комплексного використання природних ресурсів Мінприроди Юрія Кочубея, майже вся територія області відноситься до категорії дуже забрудненою, а більше третини - до надзвичайно забрудненою. На кожного жителя доводиться 2300 кг відходів в рік. Щорічно з розрахунку на 1 кв. км. території об’єми викидів шкідливих речовин в атмосферу складають 28 т, на одну людину - 240 кг (по Україні 10 т і 85 кг відповідно).
промислово-господарський комплекс Дніпропетровської області створювався і розвивався впродовж багатьох років майже без урахування екологічних наслідків. Голова Дніпропетровської облради Юрій Вілкул, що свого часу керував кафедрою екології Криворізького технічного університету, повідомив, що в регіоні накопичено 8,4 млрд. т відходів. Основну частину загального об’єму складають великотоннажні відходи гірничо-металургійного комплексу. Найбільша їх концентрація зосереджена в промислово розвинених регіонах області - Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську, Никополе, Західному Донбасі.
“Оскільки об’єм промислових відходів щорічно збільшується на 270 млн. т, в даний час спостережень і вивчень явно недостатньо, - вважає Ю.Вилкул. - Пора взятися до активних і конкретних дій по ліквідації і переробці великотоннажних промислових звалищ”. В першу чергу, на його думку, належить поповнити і відкоректувати в частині фінансування регіональну екологічну програму, розраховану до 2015 р.
0 Відгуків на “Проблеми освіти і поводження з промисловими відходами”
Залишити відгук